Інтенсивна, особливо в останні роки, інтеграція вітчизняної фінансової системи в міжнародну стала причиною того, що кризовий стан світової фінансової системи, який розпочався у 2008 р., безпосередньо відобразився й на її функціонуванні. Результатом цього для українських кредитно-фінансових організацій стало погіршення ліквідності в банківському секторі, швидке зростання/коливання курсу іноземної валюти, суттєве зменшення доходів населення та інші чинники, що призвело до великої кількості судових спорів щодо виконання кредитних договорів, договорів банківського вкладу, забезпечення договірних зобов’язань, звернення стягнення на заставлене майно, визнання договорів кредиту, поруки, застави, іпотеки недійсними тощо. Також значна кількість спорів стосується договорів, укладених в іноземній валюті, і це закономірно в умовах, коли в країні активний іноземний капітал, а національні комерційні банки інтегровані в міжнародну фінансову систему.
Проте переважна кількість спорів все ж таки пов’язана з неможливістю своєчасного виконання прийнятих на себе договірних зобов’язань як з повернення кредиту, так і вкладу через зміни у фінансовому стані учасників таких правовідносин, нерідко присутнім є й суб’єктивний фактор небажання з різних підстав повернути отримане за договором.
З огляду на викладене узагальнення судової практики розгляду цивільних справ з кредитно-банківських правовідносин є надзвичайно важливим, оскільки суди нерідко допускають помилки при застосуванні норм матеріального та процесуального права, чим не забезпечується єдність судової практики цієї категорії справ, що, у свою чергу, негативно впливає на кредитні взаємовідносини їх учасників.
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України обговорила узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин.
В узагальненні висвітлено проблеми, що наявні у судовій практиці в питаннях щодо зміни, розірвання та визнання недійсним кредитного договору, договору банківського вкладу, поруки, звернення стягнення на майно, передане в іпотеку чи в заставу. Надано роз’яснення щодо застосування положень чинного законодавства про заборону підвищувати відсоткову ставку за кредитом в односторонньому порядку, застосування Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів», щодо стягнення сум з боржника та з поручителів, в тому числі в разі смерті боржника, виконання договірних зобов’язань під час дії в разі введення у банку тимчасової адміністрації або мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також спірні процесуальні питання щодо юрисдикції та підсудності зазначеної категорії справ.
УЗАГАЛЬНЕННЯ судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 рр.)
ПРАКТИКА ВСУ щодо кредитних договорів у світлі фінансової кризи