Нижче розглянуто ситуацію стосовно односторонньої зміни розміру орендної плати.
Умовами договору оренди визначено право Орендодавця на зміну розміру орендної плати з відповідним повідомленням Орендаря не пізніше 20 денного терміну до передбаченої зміни орендної плати. При цьому, відмова Орендаря сплачувати орендну плату в запропонованому розмірі є підставою для дострокового одностороннього розірвання договору оренди.
Частиною першою ст.642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Зважаючи, що орендна плата є істотною умовою договору оренди, її розмір може бути змінено лише за погодженням сторін шляхом укладання додаткової угоди у тій самій формі що й договір, оскільки договором оренди не передбачено, що акцепт про зміну розміру орендної плати здійснюється шляхом мовчазної згоди Орендаря.
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2009 р.
№ 51/237
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. –головуючий (доповідач),
Грека Б.М., Плюшка І.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
Відкритого акціонерного товариства "Ольга"
на рішення господарського суду міста Києва від 19 січня 2009 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2009 року
у справі № 51/237 господарського суду міста Києва
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ольга"
до Закритого акціонерного товариства "Догмат Україна"
про стягнення 20 746 грн. 30 коп.
за участю представників сторін
від позивача –Отрюх А.В.
від відповідача –не з’явився
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство "Ольга" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Закритого акціонерного товариства "Догмат Україна" про стягнення 20 746 грн. 30 коп. за договором оренди від 01.10.2006 № 28/06 та додатковою угодою № 1 до вказаного договору від 30.04.2007, з яких: 11 362 грн. 50 коп. основного боргу, 2 272 грн. 50 коп. штрафу, 423 грн. 37 коп. пені, 468 грн. 14 коп. інфляційних нарахувань, 6 219 грн.79 коп. 3 % річних.
Позовні вимоги ВАТ "Ольга" обґрунтовані неналежним виконанням ЗАТ "Догмат Україна" своїх зобов’язань по сплаті орендних платежів відповідно до умов вказаного договору.
В подальшому ВАТ "Ольга" збільшило розмір позовних вимог відповідною заявою, в обґрунтування якої представник ВАТ "Ольга" посилається на те, що в розрахунку суми основного боргу, доданого до позовної заяви, не враховано заборгованість по сплаті орендної плати за грудень місяць 2007 року, у зв’язку з чим уточнює суму основної заборгованості, що виникла за період з 01.12.2007 по 15.03.2008, та просить суд стягнути із ЗАТ "Догмат Україна" 14 907 грн. 50 коп. основного боргу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.01.2009 у справі № 51/237 позов задоволено частково; стягнуто основний борг у сумі 2 483 грн.. 87 коп., 93 грн. 69 коп. пені, 496 грн. 77 коп. штрафу, 3 % річних в сумі 142 грн. 90 коп., інфляційні нарахування в сумі 104 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2009 у справі № 51/237 рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2009 скасовано частково; стягнуто основний борг у сумі 2 483 грн. 87 коп., 93 грн. 69 коп. пені, 3 % річних в сумі 142 грн. 90 коп., інфляційні нарахування в сумі 104 грн.; в іншій частині рішення залишено без змін.
ВАТ "Ольга" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2009 у справі № 51/237 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
ВАТ "Ольга" у касаційній скарзі вважає неправильним застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 610, 612, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій помилково не враховано, що не сплачуючи орендну плату в передбачений договором строк за користування орендованими приміщеннями, ЗАТ "Догмат Україна" порушило свої зобов’язання за договором оренди від 01.10.2006 № 28/06, передбачені п. 2.1.5, п. 3.2.1 договору, а також норми ст.ст. 526, 530, 629, 759, 762 ЦК України.
ВАТ "Ольга", посилаючись на лист про підвищення розміру орендної плати від 01.11.2007 № 521/07-юр, стверджує, що в порядку ст.ст. 205, 642 ЦК України позицію ЗАТ "Догмат Україна" у даному випадку можна вважати прийняттям пропозиції (акцептом) про збільшення розміру орендної плати, оскільки ЗАТ "Догмат Україна" продовжувало користуватись орендованими приміщеннями та не висловило незгоду щодо підвищення розміру орендної плати або бажання розірвати договір оренди.
Вищим господарським судом України ухвалою від 06.07.2009 у справі №51/237 порушено касаційне провадження.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 02.09.2009 у зв’язку з відпустками суддів Борденюк Є.М. та Могил С.К. у справі №51/237 змінено та призначено наступний склад колегії суддів: Самусенко С.С. –головуючий (доповідач), Грек Б.М., Плюшко І.А.
З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Такі ж вимоги до порядку виконання зобов'язань передбачає і стаття 193 Господарського кодексу України. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ст.173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Згідно ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до встановлених обставин справи господарськими судами попередніх інстанцій 01.10.2006 між сторонами було укладено договір оренди №28/06, за умовами якого ВАТ "Ольга" (орендодавець) передало, а ЗАТ "Догмат Україна" (орендар) прийняло в строкове платне користування на умовах оренди частину нежилих приміщень загальною площею 2 м2, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 135/139.
Додатковою угодою № 1 від 30.04.2007 сторонами було продовжено строк дії договору оренди до 31.12.2008.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 4.1 договору сторони передбачили розмір щомісячної орендної плати за орендовані приміщення - 1 000 грн. в місяць.
Відповідно до п.4.2 договору на ЗАТ "Догмат Україна" був покладений обов’язок за користування орендованим майном сплачувати оренду плату щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, ЗАТ "Догмат Україна" на виконання умов договору оренди № 28/06 від 01.10.2006 ВАТ "Ольга" перераховувало щомісячно по 1 000 грн. за оренду приміщення в травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2007 року.
01.11.2007 ВАТ "Ольга" звернулося до ЗАТ "Догмат Україна" із листом №521/07-юр, яким повідомило орендаря про збільшення розміру орендної плати до 2 272 грн. 50 коп. за один квадратний метр в місяць починаючи з 01.12.2007, в т.ч. ПДВ 20%, та направило для підписання додаткову угоду від 01.11.2007 у двох примірниках.
Відповідно до ст. 284 ГК України орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди.
Згідно ст. 286 ГК України орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Як встановлено господарськими судами, пунктом 2.1.5 договору визначено право ВАТ "Ольга" на зміну розміру орендної плати з відповідним повідомленням ЗАТ "Догмат Україна" не пізніше 20 денного терміну до передбаченої зміни орендної плати. При цьому, відмова ЗАТ "Догмат Україна" сплачувати орендну плату в запропонованому розмірі є підставою для дострокового одностороннього розірвання договору оренди.
Частиною першою ст. 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що наданий ВАТ "Ольга" лист № 521/07-юр від 01.11.2007 не можна вважати офертою, яка тягне певні правові наслідки.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Зважаючи, що орендна плата є істотною умовою договору оренди, вбачається, що її розмір може бути змінено лише за погодженням сторін шляхом укладання додаткової угоди у тій самій формі що й договір, оскільки договором №28/06 від 01.10.2006 не передбачено, що акцепт про зміну розміру орендної плати здійснюється шляхом мовчазної згоди ЗАТ "Догмат Україна".
Враховуючи, що сторонами залишилося неврегульованим питання про збільшення розміру орендної плати, господарські суди дійшли правильного висновку, що загальна сума орендної плати, яку ЗАТ "Догмат Україна" мало сплатити ВАТ "Ольга" на виконання п. 4.1, п. 4.2 договору за період з 01.01.2008 по 15.03.2008, складає 2 483 грн. 87 коп.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи ч. 1 ст. 231 ГК України, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 549, 625 ЦК України, у відповідності до розрахунку, здійсненого судом, та часткового виконання ЗАТ "Догмат Україна" своїх грошових зобов’язань, господарські суди дійшли висновку, що з останнього на користь ВАТ "Ольга" підлягає стягненню 3 % річних у сумі 142 грн. 90 коп. та інфляційні нарахування в сумі 104 грн.
За неналежне виконання грошового зобов’язання правові підстави для одночасного застосування штрафних санкцій у вигляді і пені, і штрафу відсутні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що за встановлених судами обставин доводи ВАТ "Ольга", викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційної інстанції, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні, у зв’язку з чим постанова апеляційного господарського суду залишається без змін, а касаційна скарга без задоволення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ольга" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2009 у справі № 51/237 залишити без змін.