Понад 30 мільйонів українських громадян проживає у містах. Переважна більшість цих людей не мають найменшого уявлення ані про механізми планування забудови власних населених пунктів ані про документи які визначають цей процес. Цікавитись цими питаннями громадяни починають лише тоді, коли на прибудинковій території їх багатоповерхівки, в улюбленому парку, чи на колишньому кладовищі, де поховані їх предки, з’являється будівельна техніка. І хоча через економічну кризу кількість активних будівництв зменшилась, незабаром міські мешканці стануть сусідами нових численних будівельних майданчиків. Для того аби городяни мали можливість швидко зорієнтуватися в ситуації, коли існує загроза порушення їх законних прав та інтересів у містобудівному процесі, необхідний тематичний «лікбез» - роз’яснення широким колам населення основ планування забудови населених пунктів.
Варто зазначити, що хоча проблема планування розвитку стосується всіх типів населених пунктів в тому числі сіл та селищ, але саме у містах вона є найбільш гострою. Ця обставина обумовлена тим, що щільність проживання населення у містах незрівнянно більша. Від така будь яка свідома чи несвідома помилка міського проектувальника обертається зіпсованими умовами проживання не для десятків а одразу для сотень і тисяч людей.
