Доволі часто зустрічаються випадки повернення судами позовних заяв (скарг) без розгляду у звязку з тим, що не додано належних доказів напрвлення сторонам копії позовної заяви (скарги), зокрема: у фіскальному чеку не зазначено повного найменування одержувача, його повної поштової адреси, не зазначено вміст вкладеного відправлення.
Такі дії судів не відповідають вимогам законодавства, подібні ухвали є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, виходячи з наступного.
Згідно п. 36 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1155 від 17.08.2002, (далі - Правил) про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі -Закону) видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Статтею 2 Закону встановлено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
До позовної заяви (скарги) позивачем (скаржником) на підтвердження факту відправлення сторонам копій позовної заяви (скарги) додаються касові чеки об’єкту поштового зв’язку. При цьому в касовому чеку зазначається адресат поштового відправлення.
Розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до пункту 36 Правил, згідно визначення поняття доказів, що міститься у статті 32 Господарського процесуального кодексу України, є належним доказом надсилання стороні копії позовної заяви (скарги) і доданих до неї документів. У разі сумнівів у його достовірності, чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суд вправі витребувати додаткові докази, але не має законних підстав для повернення позовної заяви (скарги).
Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, оскільки згідно з п. 78 названих Правил листи, бандеролі і посилки приймаються з таким описом лише за бажанням відправника, і тому відсутні правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення.
Крім того, згідно з абзацом другим пункту 36 Правил зазначення повної адреси одержувача вимагається лише щодо розрахункових документів, які видаються під час приймання для пересилання міжнародного рекомендованого відправлення.
Отже, фіскальний чек об'єкту поштового зв’язку є достанім доказом направлення сторонам копії позовної заяви (скарги). Такої ж позиції притримується Вищий господарський суд України в Постанові №05-5-38/732 від 09.06.2008 та Верховний Суд України у Постанові №20-4/018-5/054 від 17.01.2006.
В. Зломинога